Отредактировано:25.11.10 18:15
[B]НАЙЦІННІШІ ПОРАДИ!!![/B]
- Бабусю, як мені зрозуміти що я закохалася?
- Дуже просто внученько - ти пам"ятаєш як ви познайомились?
- Звичайно бабусю. Я пам"ятаю не тільки наше знайомство, але і кожну нашу зустріч. Як ми перший раз посміхнулись одне одному, як взялися за руки, я вперше поцілувались. Знаєш бабусю - я пам"ятаю все-все-все про що йому розказувала, над якими його жартами сміялася, як готувалася до кожного побачення, в чому була одягнута, щоб йому сподобатись. Це кохання бабусю?
[B]- Ні, внученько. Кохання - це коли пам"ятаєш в чому він був одягнутий на побаченнях. А якщо пам"ятаєщ себе - то це закоханість. [/B]Склади іграшки в коробку, дитинко.
- Бабусю скажи мені, коли наступає час прощатися? Може краще розійтися після першої ж ночі, поки немає неоправданих надій, не чекати сварок і непотрібних пояснень, просто піти залишивши на пам"ять просто збентежений приємний спогад. Або після багатьох-багатьох ночей, коли все само по собі невідомо куди і невідомо чому зникне, таке собі спокійне розстанвання без болю, надривів, крику.
[B]- Тут все дуже просто внученько. Вирушати треба не після якоїсь визначеної кількості ночей, а першого ж ранку, коли тобі не захочеться встати раніше і приготувати йому сніданок. Напої його тоді чаєм, поцілуй на прощання і закрий двері. [/B]
- Бабусю він мені і досі сниться....
- Пам"ятаєш торішній сніг...?
- До чого тут торішній сніг. Я ж поради хотіла у тебе спитати, а не про погоду говорити...
- А я тобі внучко її вже і дала. [B]Коли ще болить, коли не до кінця забулося, якщо всередині ще щось здригається, то скажи мовчки про себе :"Торішній сніг." І спробуй віднестися до всього, що у Вас було так само. Неможливо зберегти сніжинку вліку, - приходить і її час розтанути. І хоч тобі важко зараз в це повірити, пам"ятай, обов"язково випаде новий сніг. [/B][B]Просто довірся часу і діждися його, нового, чистого, першого снігопаду. Але якщо ти і досі сумуєш за тим, що було - просто повторюй про себе :"торішній сніг, торішній сніг, торішній сніг" [/B]
- Бабусю, я буду боротись за своє кохання.... Я не віддам його просто так... не опущу руки, не здамся без бою....
- Внученько - пам"яаєш таку улюблену гру школярів, коли треба бігати навколо стільців, яких менше ніж гравців. А коли закінчується музика треба зайняти стілець першим... [B]Внученько ти ж граєш в ту саму гру, коли намагаєшся боротися... Навіщо бігати удвох, а то і утрьох довкола одного стільця, намагаючись перехитрити суперниць і зайняти стілець першим, смішити оточуючих, злитись і нервуватись...
Озирнись довкола, біля стінки стільки вільних стільців...[/B] ти вже доросла внученько, пора перестати грати в дитячі іграшки...
[B]... читайте далі в коментарі ...[/B]